імплантовані системи для тривалих інфузій

• Ru
• Ua

Archives

Ю-ПОРТ педіатричний

Імплантовані системи для тривалих інфузій Ю-ПОРТ (U-PORT) забезпечують тривалий судинний доступ для введення лікарських засобів.

 

Особливості порт-систем Ю-ПОРТ педіатричний:

• Перевірена часом порт-система малих розмірів
• Матеріал камери порт-системи: титан
• Матеріал катетера: рентгенконтрастний термопластичний поліуретан
• Не містять в своєму складі латексу, DEHP і ПВХ

 

Комплектація набору:

1. Провідник в круглому диспенсері з J-подібним кінчиком (700 мм)
2. Пункційна голка (17G, 80 мм.)
3. Інтродьюсер
4. Пряма голка Хубера (22G, 25 мм.)
5. Голка для промивання
6. Венозний захват
7. Конектор
8. Камера порт-системи
9. Силіконовий катетер

Для використання з даним набором рекомендована тунелююча голка REF: 61.645.55.222 (не входить до складу комплекту).

 

Технічні дані:

• Катетер:
  • Довжина катетера: 750 мм
  • Матеріал катетера: термопластичний рентгенконтрастний поліуретан
• Камера порт-системи:
  • Розміри:
    • Діаметр основи: 23,0 мм
    • Висота: 10,0 мм
  • Маса порту: 8,0 г
  • Залишковий об’єм наповнення камери: 0,37 мл
  • Діаметр силіконової мембрани порту: 8,0 мм
  • Кількість пункцій (за умови виконання голки Хубера 19G): 1000

 

Комплектація (за розміром катетера):

REF	Матеріал катетера	Внутрішній діаметр	Зовнішній діаметр	Зовнішній діаметр (Fr)	Швидкість інфузії	Залишковий об’єм
61.636.65.075	Поліуретан	1,0 мм	1,6 мм	4,8 Fr	14 мл/хв	0,10 мл/10 см довжини катетеру

Декларація про відповідність імплантованих систем для тривалих інфузій Ю-ПОРТ (U-PORT) вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів

PFM Medical (ПФМ Медікал СПП С.А.) декларує, що імплантовані системи для тривалих інфузій Ю-ПОРТ (U-PORT), фактичним виробником яких вона є, відповідають вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 р. №753.

Сертифікат відповідності імплантованих систем для тривалих інфузій Ю-ПОРТ (U-PORT) всім вимогам і стандартам

Даний документ підтверджує, що виробник імплантованих систем для тривалих інфузій Ю-ПОРТ (U-PORT) PFM Medical (ПФМ Медікал СПП С.А.) впровадив систему управління якістю на етапах розробки, виробництва і остаточної перевірки виробів, яка повністю відповідає відповідним положенням Технічного регламенту щодо медичних виробів, який затверджено Постановою КМУ 02.10.2013 р. №753.

Спеціалізований маммологічний центр

Чемеровецька центральна районна лікарня

Медичний центр “Клініка Мануфактура”

Онкологічна клініка Target

Клініка німецької хірургії “Добрий прогноз”

Клініка Ассута

Клініка патології спинного мозку та хребта

Київський центр трансплантації кісткового мозку

Науковий центр радіаційної медицини НАМН України

Центр КіберНіж Україна

Мелітопольський онкологічний диспансер

Багатопрофільний медичний центр Medical Plaza

Унікальні можливості допомоги онкохворим в Україні

В Україні почав працювати Центр персоналізованої фармації «Хемотека» – перший в Україні компаундінг-центр, що спеціалізується на виготовленні високоякісних лікарських засобів, враховуючи всі індивідуальні потреби пацієнта.

Венозний порт

Коли з’являється необхідність довгострокового або регулярного введення препаратів в кровоносне русло людини, використовується венозний порт. Порт-система являє собою імплантовану під шкіру конструкцію, яка складається з камери і сполученого з нею катетера. Камера розміщується під шкірою для здійснення ін’єкцій та інфузій. А катетер виконує доставку препарату в одну з центральних вен.

Сфера використання

Імплантований венозний порт встановлюють при необхідності тривалого отримання внутрішньовенного харчування, переливання крові, антибіотикотерапії, детоксикації організму, хіміотерапії, потреби в постійному отриманні крові для аналізів, противірусному лікуванні пацієнтів з ВІЛ. Венозний порт для хіміотерапії знижує ймовірність пошкодження венозних стінок агресивними компонентами хіміопрепаратів і підвищує якість життя пацієнта. Імплантований венозний порт непомітний під шкірою, а ін’єкції та інфузії не доставляють пацієнтові больових відчуттів.

Підшкірний венозний порт не встановлюють пацієнтам при високому ризику тромбозу або непрохідності центральних вен, наявності запальних процесів в місці імплантації, порушенні коагуляції крові.

Введення ліків та догляд за портом

Перед тим, як скористатися портом для введення медичних препаратів, проводиться огляд місця імплантації і перевірка порту. В якості голки для венозного порту використовують тільки голки Губера, які відрізняє зігнуте вістря і особлива форма зрізу. Ін’єкції й інфузії проводяться після антисептичної обробки місця проколу шкіри. Після використання порт промивають гепариновим розчином.

Догляд за портом для хіміотерапії передбачає регулярне промивання системи розчином з гепарином, перевірку прохідності катетера. Шкіра в місці імплантації перевіряється на предмет виникнення запальних процесів. Враховується загальний стан пацієнта, яке може вказувати на проникнення інфекції через порт. При правильному догляді порт-система Ю-ПОРТ може використовуватися необмежену кількість часу.

В Чернівецькому онкодиспансері лікарі з України відпрацьовували сучасні методи проведення внутрішньовенних інфузій

4 листопада на базі Чернівецького обласного клінічного онкологічного диспансеру відбувся майстер-клас з використання сучасних методів внутрішньовенного введення медпрепаратів, зокрема застосування імплантованих систем для здійснення тривалих інфузій Ю-ПОРТ.

Голка Губера

Порожнисті голки для медичного використання відрізняються типом вістря та розташуванням отвору. Особливістю голки Губера є зігнуте вістря та особлива форма зрізу, які забезпечують найменш болюче проникнення через шкірний покрив і виключають пошкодження мембрани імплантованого порту при регулярному проведенні інфузій. Голка Губера при введенні розсовує стінку мембрани, а після виведення голки мембрана швидко повертається до вихідного стану.

Різновиди голок Губера

Голки з вигнутим лезом використовуються для доставки медпрепаратів через імплантовані під шкіру порт-системи. За допомогою голки Губера в порт-систему вводять хіміопрепарати, антибіотики, компоненти крові, внутрішньовенне харчування, а також роблять забір крові для дослідження. Досить часто це потрібно робити при курсі хіміотерапії. Залежно від тривалості введення ліків вибирається відповідний вид голки:

1. Пряма голка. Такою голкою промивають порт-систему або виконують ін’єкції препаратів в імплантований порт.
2. Голка з вигином. Вигнуті голки можна зафіксувати на тілі пацієнта, якщо призначено тривале введення ліків.
3. Голка з крилами. Така голка для порт-системи надійно закріплюється і використовується при необхідності постійного або довгострокового отримання ліків.

Використання голки для порт-системи Ю-ПОРТ

Голка Губера завдяки вигнутій конструкції і особливій формі вістря не пошкоджує силіконову мембрану порт-системи Ю-ПОРТ. Голка для порту підбирається відповідного розміру (від 18G до 22G), який визначається в залежності від ступеня в’язкості речовини, що вводиться. Наприклад, для отримання парентерального харчування беруть голку розміром 20-22 G.

При введенні голки дотримуються правил асептики. Голка в порт вводиться до упору під кутом 90 °. За допомогою фізрозчину виконується промивання порт-системи. Після цього можна приступати до виконання ін’єкцій та інфузій.

Катетеризація – що це

Катетеризація – це процедура, яка передбачає установку катетера в порожнини організму, судинну систему з метою діагностування та лікування захворювань. Введення катетера відбувається в стаціонарних умовах при дотриманні вимог асептики й антисептики. Катетеризація призначена для введення в організм медичних препаратів і відведення рідин (наприклад, при необхідності виведення з організму лімфи, сечі).

Класифікація катетерів

Існують м’які і тверді медичні катетерні трубки. Твердий катетер – це конструкція зі стрижня, рукоятки та зігнутої частини – дзьоба. Виробляються жорсткі катетерні трубки з металу, а м’які зроблені з еластичних матеріалів (гума, силікон, поліхлорвініл та ін.).

Всі катетери поділяються на судинні та порожнинні. Для доступу до центральних і периферичних венозних судин підходять судинні, а за допомогою порожнинних виконується дренування внутрішніх органів (катетеризація черевної порожнини, серця, катетеризація в урології та ін.) і новоутворень.

Залежно від терміну установки виділяють тимчасові і постійні катетери.

Види і способи виконання катетеризації

Широке використання в медичній практиці отримала катетеризація сечового міхура. Вона застосовується для діагностики захворювань сечових шляхів, а також в лікувальних цілях при затримці сечі, потребі в промиванні і доставці медпрепаратів в порожнину органу. Введення катетера не призначається пацієнтам з такими діагнозами, як:

• гостра стадія уретриту;
• скорочений, деформований сфінктер;
• травми сечового міхура і каналу уретри.

Для відведення сечі підходять тверді й еластичні катетери. М’який сечовий катетер найчастіше використовується для примусового спорожнення сечового міхура, коли природне звільнення ускладнене або неможливе. Чоловікам і жінкам вводять одноразовий катетер Фолея, який випускається в герметичній стерильній упаковці. Такий катетер може перебувати в порожнині органу протягом декількох тижнів.

Катетеризація серця призначається для діагностики і терапії серцевих захворювань. Катетеризацію призначають при таких показаннях, як:

• Вроджені і набуті вади серця.
• Серцевий амілоїдоз.
• Стеноз серцевих каналів.
• Ураження артерій.
• Легенева гіпертензія.
• Патологія серцевих клапанів.

Для введення в порожнину серця використовують катетер м’який стерильний. Його вводять через стегнову або ліктьову вену, поступово просуваючи у напрямку до серця. Процедура проводиться під місцевою анестезією. Введення катетера в серце займає в середньому не більше 60 хвилин. Здійснюється постійний контроль тиску. Після проведення лікувальних або діагностичних процедур катетер виймається і обробляється місце введення.

Катетеризація центральних і периферичних вен застосовується для забезпечення доступу в кровоток пацієнта. Катетер у вені використовується для введення в організм медпрепаратів і медичних рідин, отримання крові для аналізів. Введення катетера в порожнину центральних вен виконується при необхідності проведення тривалої інфузійної терапії, отримання внутрішньовенного харчування, виконання контрастної діагностики серця та інших показаннях. У цих випадках під місцевою анестезією проводиться катетеризація стегнової вени, внутрішньої яремної або підключичної.

Катетеризація: особливості у чоловіків та жінок

Технологія встановлення катетера для відведення сечі чоловікам і жінкам має деякі відмінності. Після антисептичної обробки тупий кінець жіночого катетера вводиться в уретру на 4-5 см, а вільний кінець укладається в лоток для сечі. Якщо процедура пройшла успішно, через катетер почне виводитися сеча.
Катетеризація чоловіків катетером Фолея проводиться в декілька етапів. Катетер вводиться в отвір уретри, а статевий член утримується з відсунутою крайньою плоттю. Спочатку катетер вводиться на 4 см. Потім відбувається поступове введення ще на 5 см з одночасним натягуванням на катетер статевого члена. Коли катетер досягне порожнини сечового міхура, почнеться виведення сечі.

Щоб уникнути ускладнень катетеризації сечового міхура, потрібно точно дотримуватися техніки катетеризації, не допускати травмування та потрапляння інфекції.

Катетеризація з порт-системою Ю-ПОРТ

Порт-система Ю-ПОРТ імплантується під шкіру пацієнта і забезпечує наступні види доступу:

• Артеріальний (для отримання крові при крововтратах, отримання медпрепаратів);
• Плевральний (доступ в порожнину легенів);
• Перитонеальний (доступ в черевну порожнину);
• Венозний (для проведення інфузійного лікування, введення в наркоз, забору крові на аналіз);
• Спинальний (доступ до спинномозкової рідини пацієнта).

На відміну від катетера імплантована система Ю-ПОРТ знаходиться під шкірою, що мінімізує ймовірність потрапляння інфекції. Через мембрану порт-системи можна багаторазово вводити медпрепарати, які мають подразнюючу дію на стінки судин.

Система для інфузій Ю-ПОРТ забезпечує психологічний і фізичний комфорт пацієнтові в період лікування. Під час введення препаратів відсутні больові відчуття, а сам порт практично непомітний під шкірою.

Як промити катетер

За допомогою внутрішньовенного катетера проводяться ін’єкції у венозне русло, тривалі введення препаратів і медичних розчинів, забір крові на аналіз та інші процедури. За таким катетером необхідний ретельний догляд для уникнення інфікування та інших ускладнень. Важливим правилом догляду за катетером або імплантованою порт-системою є їх регулярне промивання.

Ускладнення після хіміотерапії

Хіміотерапія – це сучасний метод лікування онкозахворювань, який частково або повністю знищує клітини раку, пригнічує розвиток пухлини і зменшує її розміри, полегшує хворобливу симптоматику захворювання. Під час хіміотерапії пацієнт отримує хіміопрепарати, які мають різний рівень токсичності.

Хіміотерапія та її вплив на організм

Разом з незаперечною користю хіміотерапія здійснює негативний вплив на організм. Під час лікування можуть виникати такі побічні ефекти, як нудота, блювота, розлади травлення, випадання волосся, анемія, зниження імунного захисту, ураження слизових та інші. Залежно від вираженості побічних ефектів розрізняють 5 ступенів впливу:

1. Відсутність побічних ефектів під час лікування.
2. Незначні зміни в стані організму, які не вимагають лікарського втручання.
3. Відзначається негативний вплив на організм, який вимагає корекції відповідними лікарськими засобами.
4. У роботі організму з’являються помітні порушення. Хіміотерапевтичне лікування коректується або відкладається до відновлення.
5. Побічні ефекти несуть загрозу життю пацієнта. Потрібно терміново зупинити хіміотерапію.

Ускладнення після лікування хіміопрепаратами

Онкохворі часто мають справу з таким явищем, як ускладнення після хіміотерапії – зміни в організмі, викликані токсичним впливом хіміопрепаратів. Ступінь їх вираженості залежить від агресивності отриманих препаратів і загального стану організму пацієнта. Серед найбільш поширених ускладнень після хіміотерапії лікарі відзначають наступні:

• Мієлосупресія – зміна складу крові. Характеризується різким відхиленням від норми кількості еритроцитів, лейкоцитів або тромбоцитів. Призначаються препарати для підвищення гемоглобіну, переливання компонентів крові.
• Інфекції. Ослаблений токсичними препаратами організм вразливий до будь-яких інфекцій та вірусів.
• Судинні запалення. Виникають під час або після отримання хіміопрепаратів у венозне русло. Запалення супроводжуються больовими відчуттями, можуть провокувати тромбоз і закупорку вен.

На ранніх етапах лікування часто виникають флебіти та флебози. Такі ускладнення після хіміотерапії характеризуються запаленням і дегенеративними змінами, потовщенням стінок судин, що призводить до звуження просвіту. Цих явищ можна уникнути при введенні хіміотерапії пацієнтові через внутрішній порт Ю-ПОРТ. Імплантована під шкіру порт-система дозволяє швидко доставляти токсичні препарати у венозне русло, не вражаючи вени і не доставляючи пацієнту хворобливих та неприємних відчуттів.

Як відновити організм після хіміотерапії

Після завершення лікування хіміопрепаратами пацієнти здають ряд аналізів, які допомагають виявити порушення в організмі. Серед них – загальний аналіз крові, аналіз на лейкоцити, біохімічне дослідження крові. При появі різних симптомів пацієнту слід звернутися до лікаря для діагностики та підбору відповідного медикаментозного лікування.
Для відновлення та зміцнення організму після хіміотерапії рекомендується дотримання правильного харчування і режиму сну, перебування на свіжому повітрі, посильні фізичні навантаження, спокій.

Внутрішньовенний катетер і його застосування

Внутрішньовенний катетер являє собою конструкцію з голки та порожнистої трубки з невеликим діаметром. Вільний кінець трубки виведений назовні і використовується для введення лікарських розчинів.

Внутрішньовенний катетер використовується для венепункції (або венесекції) та забезпечення тривалого доступу в кровоносне русло хворого.

Показаннями до встановлення внутрішньовенного катетера є:

• постійні та тривалі інфузійні введення ліків, передбачені схемою лікування;
• відновлення та підтримання водно-сольового балансу організму;
• отримання харчування парентеральним шляхом;
• переливання донорської крові або її компонентів;
• детоксикація організму;
• хірургічне втручання;
• контроль над тиском крові;
• занурення в наркоз або знеболювання.

Види внутрішньовенних катетерів

Катетер внутрішньовенний буває двох видів: центральний та периферичний. Останній встановлюється в периферичні вени і застосовується при проведенні хірургічних втручань та при пологах. Центральний катетер внутрішньовенний встановлюється в одну з центральних вен. Вільний кінець центрального катетера виводиться назовні або спрямовується в підшкірний порт, через який можна вводити лікарські препарати ін’єкційним шляхом.

В залежності від способу встановлення центральний внутрішньовенний катетер може бути:

• Тунельний. Після проколу катетер внутрішньовенний пропускається під шкірою до місця пункції вени, утворюючи підшкірний тунель. Такий метод дозволяє зручно розмістити та зафіксувати вільний кінець катетера, а також мінімізувати ймовірність інфікування та травматизації пунктованої вени.
• Нетунельний. Місце проколу вени збігається з місцем розтину шкіри і фіксації зовнішньої частини катетера.

Вибір вени для катетеризації

Периферичний катетер встановлюється в здорові, добре пальповані вени. Центральний внутрішньовенний катетер встановлюється в такі вени, як:

1. Зовнішня яремна вена. Цей вид доступу характеризується відносною легкістю установки катетера й мінімальними технічними ускладненнями.
2. Підключична вена. Забезпечує найбільш тривале перебування катетера в вені і високу ймовірність успіху катетеризації.
3. Внутрішня яремна вена. Підходить для тривалого використання катетера.
4. Стегнова вена. Катетер в цю вену встановлюється на найкоротший термін.

Встановлення та догляд за внутрішньовенним катетером

Катетеризація центральної вени виконується однією з трьох технік: за допомогою катетера на голці, аналогічно зі встановленням периферичного катетера, проведенням катетера через голку більшого діаметру, а також методом Сельдінгера (через саморуйнівний провідник). Встановлення внутрішньовенного катетера або порт-системи виконується в умовах асептики досвідченим медичним персоналом. Застосовується місцеве знеболення або загальний наркоз.

На відміну від порт-системи катетер внутрішньовенний може стати провідником для потрапляння інфекції в організм. Щоб цього уникнути, слід чітко дотримуватися правил використання катетера та догляду за ним, призначених лікарем.

Венозний катетер та його встановлення

Стандартний венозний катетер – це довга і гнучка трубка з поліуретану з невеликим діаметром, один кінець якої вводиться в вену, а протилежний – виводиться назовні. Такий катетер встановлюється в стерильних умовах і використовується для доставки в кровоносну систему пацієнта ліків та медичних розчинів. Венозний катетер встановлюється для тривалого отримання препаратів парентеральним шляхом.

Катетер венозний може бути встановлений в одну з центральних або периферичних вен. Периферичний венозний катетер вводиться в добре пальповані здорові вени голови, шиї та рук. Центральний венозний катетер може бути встановлений в стегнову, підключичну або яремну вени.

Показання до використання венозного катетера

Необхідність установки катетера в вену виникає в наступних медичних випадках:

1. Потреба в отриманні парентерального харчування як єдино можливого.
2. Постійний контроль змін центрального венозного тиску у пацієнта.
3. Одночасне введення пацієнту медпрепаратів, несумісних між собою.
4. Неможливість введення ліків пероральним способом.
5. Переливання крові або її компонентів, забір крові для регулярних аналізів.
6. Тривалі або множинні інфузії розчинів або препаратів, в тому числі – хіміопрепаратів.
7. Струменеве введення лікарських розчинів.
8. Забезпечення доступу до кровоносної системи при критичному стані пацієнта.
9. Анестезіологічне забезпечення.

Центральний венозний катетер застосовується в тих випадках, коли потрібно вводити велику кількість лікарських препаратів, а також речовин, що подразнюють судинні стінки (наприклад, хіміотерапевтичних). Крім того, катетеризація центральної вени проводиться в разі відсутності на тілі пацієнта точок для периферичного венозного доступу, придатних для постановки венозного катетера.

Як вибрати венозний катетер?

Катетери для забезпечення венозного доступу відрізняються за розміром, довжиною, пропускною здатністю. Для простоти ідентифікації катетери фарбують в різні кольори, за якими можна легко визначити їх параметри. Вибираючи розмір канюлі враховуються такі фактори, як розмір самої вени, призначення катетера, фізіологічні особливості пацієнта. Вибір периферичної венозної канюлі залежить від місця розташування вени, яку катетеризують.

При необхідності в тривалому доступі до однієї з центральних вен лікарі рекомендують імплантацію пацієнтові порту для інфузій. Порт-система Ю-ПОРТ складається з титанового порту для ін’єкцій та катетера, який доставляє ліки з резервуара в кров’яне русло пацієнта. Знаходячись під шкірою, порт мінімізує небезпеку зараження та забезпечує пацієнту комфорт і нічим не обмежену рухову активність.

Встановлення венозного катетера та догляд за ним

Катетер венозний в периферичну вену встановлюється без знеболення. Постановка центрального венозного катетера завжди виконується в умовах стерильності із застосуванням місцевого або загального знеболювання. Правильний догляд за венозним катетером дозволяє уникнути таких ускладнень, як інфікування, емболія, кровотеча та інші. Догляд за центральним венозним катетером включає наступні принципи:

• дотримання правил гігієни;
• підтримання сухості та чистоти в місці входу катетера;
• регулярний огляд місця катетеризації на предмет запалень, набряків, пошкоджень тканин;
• дотримання всіх правил використання катетера й абсолютної стерильності при введенні ліків.

У Чернівцях провели майстер-клас з встановлення хворим U-PORT-ів

Пропонуємо ознайомитись з відгуками лікарів на проведений у Чернівецькому обласному клінічному онкологічному диспансері майстер-клас по встановленню порт-систем U-PORT.

Підключичний катетер

Вибір підключичної вени для катетеризації обґрунтовується анатомічними і фізіологічними особливостями:

• Діаметр вени. Підключична вена має широкий діаметр (для дорослої людини – від 25 мм до 40 мм), що полегшує пунктирування та забезпечує високу прохідність лікарських засобів;
• Анатомічна доступність (поверхневе розташування вени в області шиї);
• Висока швидкість току крові (по центральним венам препарат швидше досягає серця, ніж при введенні в вени кінцівок);
• Стабільне положення вени.

Препарати, що вводяться через підключичний катетер, одразу змішуються з кров’ю, не подразнюючи стінки судин. Після катетеризації підключичної вени і встановлення катетера пацієнти швидко відновлюють рухову активність.

Показання для встановлення підключичного катетера

Катетер підключичний забезпечує безперебійний доступ в кровоток пацієнта і встановлюється у таких випадках, як:

1. Неможливість введення інфузійних розчинів через периферичні судини (при зниженні тиску у пацієнта, анатомічних особливостях периферичних судин);
2. Показання до проведення інфузійної терапії (відновлення балансу рідини в організмі, парентеральне харчування, хіміотерапія, отримання крові та її компонентів);
3. Детоксикація організму (гемодіаліз, гемоперфузія та ін.);
4. Проведення діагностичних і контрольних досліджень (забори крові, діагностика серця і центральних судин, спостереження за динамікою венозного тиску);
5. Внутрішньовенна кардіостимуляція.

Правила догляду за підключичним катетером

Постановка підключичного катетера в вену повинна виконуватись в умовах абсолютної стерильності та з дотриманням послідовності дій. Встановлений катетер підключичний необхідно використовувати, дотримуючись наступних правил:

• Дотримуватись стерильності при роботі з катетером;
• Перевіряти вільний потік крові через підключичний катетер перед введенням ліків;
• Регулярно оглядати місце катетеризації на наявність припухлостей, синців, набряків та запалення;
• Після введення ліків промити катетер фізрозчином з додаванням антикоагулянта;
• Не перевищувати допустимий строк використання встановленого катетера.

 

При необхідності довготривалої інфузійної терапії (наприклад, при проведенні хіміотерапії) замість постановки катетера в вену пацієнту рекомендується імплантація порт-системи, за допомогою якої реалізується безпечний доступ в підключичну вену протягом усього періоду лікування.

Курс хіміотерапії

Суть та техніка проведення хіміотерапевтичного лікування

Пацієнтам призначається хіміотерапія після діагностування злоякісних утворень. Під хіміотерапією розуміють введення в організм отруйних і токсичних агентів, задача яких полягає в пошкодженні ракових клітин. Терапія проводиться курсами. Після кожного курсу хіміотерапії, тривалістю від одного до п’яти днів, організм хворого відновлюється для прийняття нової дози токсичних препаратів.
Розрізняють декілька видів хіміотерапії:

• Передопераційна, основна ціль якої – зменшення розміру пухлини і підготовка до проведення операції.
• Постопераційна, котра покликана зменшити вірогідність рецидиву і продовжити лікування.
• Лікувальна, яка передбачає прийом хіміопрепаратів в якості основної терапії.
• Профілактична.

Прийом хіміопрепаратів може відбуватися в стаціонарних, амбулаторних або домашніх умовах. В кожному випадку курс хіміотерапії повинен виконуватись під наглядом лікаря.

Способи введення хіміопрепаратів

Всі препарати, що застосовуються для лікування ракових захворювань, поділяються на чотири групи: білу, синю, жовту та червону по зростанню ступеню токсичності. Препарати кожної з груп зафарбовуються у відповідний колір.
Введення хімічних агентів може виконуватись кількома способами:

• Внутрішньовенний. Введення ліків в вену за допомогою голки, крапельниці або порту для інфузій.
• Інтратекальний. Доставка препарату в ліквор.
• Внутрішньом’язовий.
• Введення в центр ураження.
• В порожнину (грудна, черевна, сечовий міхур).
• Внутрішньоплевральний. Передбачає введення препаратів в плевральну зону легенів.
• Зовнішній. Нанесення лікувальних мазей, кремів при лікуванні раку шкіри.

Побічні явища та особливості проведення хіміотерапії

Отримання хіміопрепаратів частіше за все відбувається через парентеральне введення (введення в вену). Для цього робиться ін’єкція або введення через крапельницю. Найзручнішим для пацієнта є отримання ліків через порт для хіміотерапії, який імплантується під шкіру і мінімізує ризик інфікування.

 

Застосування при проходженні курсу хіміотерапії токсичних ліків обертається для організму рядом побічних явищ, таких як нудота, запаморочення, анемія, розлади шлунково-кишкового тракту тощо. Вірогідність ускладнення після курсу хіміотерапії можна зменшити, чітко дотримуючись усіх рекомендацій і порад лікаря.

Парентеральне введення

Типи парентерального введення ліків

Доставка в організм лікарських препаратів, при якій не задіяний шлунково-кишковий тракт, називається парентеральним введенням. У такий спосіб препарат може бути доставлений безпосередньо в тканини, судини і порожнини організму.
Виділяють наступні типи парентерального введення ліків в тканини:

• Підшкірний. Застосовується для пришвидшення впливу активних компонентів ліків шляхом ін’єкції в підшкірно-жировий шар, де розташовані кровоносні судини.
• Внутрішньошкірний. Таким способом вводяться анестетики місцевої дії, виконуються проби (наприклад, Манту).
• Внутрішньом’язовий. Цей тип використовується для препаратів, які викликають біль чи неприємні відчуття під час ін’єкцій під шкіру. Сюди відносяться ліки на масляній основі, нерозчинні препарати та їх поєднання.
• Внутрішньокістний. Цей тип доставки ліків в організм застосовується коли неможливо здійснити внутрішньовенне введення.

Парентеральне введення препаратів в судини поділяється на три типи: внутрішньовенний, лімфатичний, внутішньоартеріальний. Використання лімфатичного введення (ін’єкція в лімфатичні судини) попереджає потрапляння ліків в печінку та нирки, де може відбутись пришвидшений метаболізм.
Парентеральне внутрішньопорожнинне введення може виконуватись в черевну, серцеву, плевральну порожнину, в порожнину суглобів.

Технологія виконання, переваги та недоліки парентерального введення препаратів

Парентеральне введення препаратів виконується в умовах стерильності. На руках медичного персоналу обов’язково мають бути стерильні рукавички. Для проведення процедури використовуються шприці, крапельниці, внутрішньовенні стандартні та імплантовані порти.
Введення ліків в організм, оминаючи ШКТ, забезпечує наступні переваги:

1. Пришвидшену дію ліків.
2. Потрапляння препарату в кров в початковому стані.
3. Забезпечення точності дозування.

Серед недоліків такого типу введення препаратів можна назвати ризик потрапляння інфекції, неможливість введення ліків при кровотечах або відкритому пошкодженні в місці ін’єкції.

Профілактика ускладнень

Ускладненнями парентерального введення можуть стати алергічні реакції, інфільтрати, абсцеси, некротичні явища. Вони виникають при порушенні стерильності і послідовності виконання ін’єкцій. Для профілактики ускладнень необхідно:

• стежити за дотриманням асептики;
• дотримуватись техніки введення препаратів;
• упевнитися в відсутності алергічної непереносимості препарату у пацієнта;
• перевірити область майбутньої ін’єкції на предмет ущільнень або пошкоджень;
• не вводити занадто охолоджені розчини.

Як поставити катетер у вену

Постановка катетера в вену проводиться в тих випадках, коли потрібен безперебійний доступ в кровоносне русло пацієнта, а саме:

• коли потрібно стабілізувати чи підтримувати водно-сольовий баланс крові;
• для внутрішньовенного введення ліків;
• для здійснення парентерального харчування;
• для переливання крові або її компонентів;
• для введення пацієнта в наркоз;
• для проведення детоксикації організму;
• для проходження курсу хіміотерапії.

У таких випадках постановка внутрішньовенного катетера може бути виконана відразу після затвердження плану лікування, якщо до цієї процедури немає протипоказань у пацієнта.

Постановка катетера в вену

Перед тим, як поставити катетер у вену, лікарем виконується огляд місця майбутньої пункції на предмет пошкоджень, запалення, інфікування. Потім ділянка шкіри дезінфікується і вводиться катетер одним з трьох способів:

1. На голці. Пункція вени виконується гострим кінцем голки, на яку надітий катетер. На голці виконується постановка підключичного катетера та катетеризація яремної вени.
2. Через голку з великим просвітом. Вену пунктують за допомогою голки, всередині якої пропускається гнучкий і м’який катетер.
3. Катетеризація методом Сельдингера. Такий спосіб передбачає пунктування вени голкою, через яку пропускається спеціальний провідник, а вже через нього вводиться катетер. Таким способом відбувається постановка катетера в центральну вену.

Особливості постановки катетера в центральну вену

Постановка центрального яремного або підключичного катетера в вену виконується в амбулаторних або стаціонарних умовах. Перед тим, як поставити катетер в центральну вену, виконується місцеве знеболення або наркоз. Процедура проводиться в стерильних умовах, під рентгенологічним або ультразвуковим контролем. Через голку або провідник встановлюється катетер у вену, інший кінець катетера виводиться назовні і закріплюється на шкірі. При встановленні катетеризаційної системи Ю-ПОРТ від «ЮРіЯ-ФАРМ» вся конструкція розміщується під шкірою, а ін’єкції виконуються в спеціальний підшкірний резервуар.

Периферичний катетер і його постановка в вену

Постановка периферичного внутрішньовенного катетера починається з підбору відповідного катетера та вибору вени, обробки рук та місця майбутньої пункції антисептичними засобами. Потім накладається джгут вище місця проколу, вена фіксується і проводиться катетеризація методом «через голку». Після цього знімається джгут та обережно виймається голка. Катетер ретельно фіксується на шкірі. Все, що залишилось після процедури, утилізується згідно з установленим порядком. Периферичний катетер можна використовувати для проведення інфузій чи забору крові на аналіз відразу після установки.

Типи і види порт-систем для довготривалих внутрішньовенних інфузій

Порт-система являє собою медичну конструкцію, яка складається з резервуара і внутрішньовенного катетера, з’єднаних між собою. Основна задача порт-системи – забезпечення постійного доступу до центральної вени, артерії та інших локацій всередині організму.

Довжина катетера сягає 50-60 см. Він оснащений товстими стінками, які не створюють перегибів. Катетери можуть бути виготовлені з якісного силікону чи пропілену.

Резервуар являє собою порожнисту конструкцію, в основі якої знаходяться елементи кріплення, а в верхній частині – силіконова мембрана, через яку вводяться препарати. Сам резервуар виготовляється з пластику чи титану. Якщо пацієнту призначено одночасно і хіміотерапія, і променева терапія, то імплантується система з пластиковим резервуаром.

Приймальна камера-резервуар може бути трьох видів:

• Стандартного діаметру (30-35 мм);
• Міні-камера (20-25 мм);
• Резервуар, призначений для педіатричної практики (до 20 мм).

Резервуари з великим діаметром використовуються при необхідності переливання компонентів крові. А в тих випадках, коли пацієнту призначається проведення паралельних інфузій, використовується двокамерний порт.

Варіанти доступу та місця для імплантації

Вибір порту і місця імплантації відбувається з урахуванням поставленого діагнозу та особливостей пацієнта. Підшкірний порт може забезпечувати такі варіанти доступу:

• Артеріальний. Використовується як порт для хіміотерапії.
• Венозний. Виконується для курсу хіміотерапії, антибіотикотерапії, парентерального харчування, забору венозної крові для аналізів, переливання компонентів крові, противірусного лікування.
• Епідуральний. Через нього здійснюється інфузія знеболювальних ліків.
• Плевральний. Може використовуватись для інфузії хіміопрепаратів і виведення плевральної рідини.
• Перитонеальний. Підходить для дренування черевної порожнини і введення хіміопрепаратів локально.

Види інфузійних систем Ю-ПОРТ та їхні особливості

Порт-система Ю-ПОРТ забезпечує пацієнтові комфортні умови лікування і попереджає такі ускладнення після хіміотерапії, як флебози і флебіти. Продукція Ю-ПОРТ представлена наступними типами систем:

1. Ю-ПОРТ
2. Ю-ПОРТ для педіатрії;

Представлені порт-системи різняться формою і розмірами, дозволяючи підбирати найбільш оптимальний варіант для кожного пацієнта. Системи «фікс» оснащені зручним фіксатором, який легко і надійно закріплюється на тілі.

Спеціальна голка Ю-ПОРТ для інфузій через порт-системи забезпечує захист для персоналу і не пошкоджує мембрану резервуару.

Порт-система Ю-ПОРТ– сучасна методика при проведенні довготривалих інфузій та хіміотерапії

Практика використання порт-систем для забезпечення постійного венозного доступу широко розповсюджена в європейських країнах, США та Ізраїлі. Встановлення такої системи рекомендується пацієнтам з тонкими периферичними венами, а також тим, кому призначена довготривала хіміотерапія. Приблизно 35% всіх онкохворих пацієнтів в Європі, яким призначене хіміотерапевтичне лікування, отримують його через імплантований порт.

Що являє собою система Ю-ПОРТ?

Система Ю-ПОРТ – це медичний пристрій, який повністю імплантується під шкіру. Складається Ю-ПОРТ з титанового резервуару з силіконовою поверхнею і поліуретанового катетера. Один кінець катетера під’єднується до центральної вени, а інший кінець підведений до резервуару. Для інфузійного введення препарату пацієнту з імплантованим портом достатньо ввести голку в підшкірний резервуар і виконати ін’єкцію.

Ю-ПОРТ абсолютно непомітний під шкірою і дозволяє хворому проходити курс хіміотерапії або довготривале інфузійне лікування з максимальним комфортом.

Переваги порт-системи при проведенні хіміотерапії

Встановлення порт-системи рекомендується при необхідності отримання парентерального харчування, внутрішньовенної антибіотикотерапії, хіміотерапії та інших регулярних інфузійних терапій. В цих випадках Ю-ПОРТ забезпечує такі переваги, як:

• Зменшення вірогідності потрапляння інфекції в повністю відрізаний від зовнішнього середовища порт;
• Попередження такого ускладнення після хіміотерапії, як флебіт і флебоз, які провокує введення токсичних препаратів;
• Зменшення болю від ін’єкційних процедур, забезпечення комфорту пацієнта;
• Простота використання;
• Можливість забору венозної крові через порт для аналізів;
• Можливість довгий час використовувати порт для хіміотерапії без необхідності його заміни;
• Порт не викликає дискомфорту у пацієнта, не потребує постійного догляду, не перешкоджає активному способу життя.

Особливості використання імплантованої порт-системи

1. Перед використанням порту ділянку шкіри над резервуаром ретельно дезінфікують.
2. Для введення препаратів через Ю-ПОРТ застосовується тільки відповідна голка Ю-ПОРТ або голка Губера. Ці голки мають особливу форму, яка не пошкоджує мембрану.
3. Після кожної інфузії система промивається стандартним фізрозчином або гепаринізованим.
4. При проведенні ін’єкцій необхідно постійно підтримувати позитивний тиск аби запобігти зворотному току крові.

Види інфузійних терапій

Інфузійна терапія являє собою парентеральне введення в організм медичних розчинів і лікувальних препаратів з метою відшкодування втрати рідини, відновлення балансу, введення в організм поживних речовин і необхідних ліків. Для проведення ІТ пацієнту встановлюється підключичний або яремний катетер під час малоінвазивного операційного втручання.

Методи та задачі інфузійної терапії

В залежності від способу введення препаратів розрізняють такі виді інфузійної терапії як:

• Венозна (використовується найчастіше);
• Внутрішньокістна (застосовується рідко через складність і небезпечність проведення);
• Артеріальна (дозволяє доставляти ліки безпосередньо в місце запалення).

Проведення інфузійної терапії дозволяє вирішити такі задачі:

1. Відновити склад циркулюючої крові;
2. Відновити водно-сольовий баланс в організмі;
3. Відшкодувати втрати крові;
4. Пришвидшити виведення токсичних речовин з організму;
5. Відновити баланс кислот, лугів, електролітів;
6. Провести парентеральне харчування;
7. Довгий час вводити внутрішньовенним шляхом лікарські засоби.

В залежності від цілей проведення інфузійні терапії поділяються на 3 види: коригуюча, замісна і об’ємна.

Показання, протипоказання, принципи проведення

Серед показань для використання системи для інфузій виділяють різновиди шокових станів, опіки тяжких ступенів, зневоднення організму і крововтрати, отруєння організму, ацидоз, порушення іонного балансу, гіповолемія, ниркова недостатність. У випадках, коли лікування потребує забезпечення доступу в центральну вену, виконується встановлення підключичного катетера або катетера в яремну вену.

Перед тим, як поставити катетер в вену, необхідно упевнитись у відсутності у пацієнта протипоказань до проведення інфузійної терапії: набряків легень, серцево-судинних патологій, анурії.

Інфузійна терапія відповідає наступним принципам:

1. Усунення шокового с тану. Заходи тривають 2-4 години. Для відновлення необхідного рівня геодинаміки призначаються розчини плазмозамінників, бікарбоната натрія, альбуміна. Пізніше – сольові розчини і глюкоза.
2. Відновлення водного балансу. Заходи тривають від 1 до 3 діб. Пацієнт отримує розчини глюкози, магній, калію хлорид, кальцій.
3. Очищення організму, виведення токсичних речовин. Виконується 3-4 дні, в деяких випадках довше. Пацієнт отримує сольові і колоїдні розчини.

Особливості катетеризації і догляд за катетером

Катетеризація як медичний термін означає введення катетера в вену пацієнта. Катетеризація виконується в палаті з умовами операційної стерильності. Місце проведення пункції ретельно обробляється антисептичними розчинами. Пацієнт отримує місцеву або загальну анестезію. Контроль над введенням голки і катетера в вену виконується з допомогою рентгенологічного чи ультразвукового обладнання.

Для забезпечення доступу до центральної вени виконується катетеризація яремної вени або підключичної. Операція по встановленню катетера займає не більше 30-40 хвилин і відносно легко переноситься пацієнтами. Якщо отримання препаратів через венозний катетер може відбуватись амбулаторно, пацієнта можуть виписати після проведення операції в цей же день.

Перед проведенням процедури катетеризації може бути призначено аналіз крові на згортання. За тиждень до процедури лікар може відмінити прийом деяких ліків – протизапальних і розріджуючих  кров. Наявність алергії у пацієнта обов’язково враховується при проведенні катетеризації.

Як уникнути ускладнень після катетеризації

Уникнути ускладнень, пов’язаних з встановленням центрального венозного катетера, можливо при дотриманні правил використання і догляду за катетером.

1. Катетер внутрішньовенний необхідно регулярно промивати гепаринізованим фізрозчином (кожні 4-6 годин), навіть якщо катетер не використовувався.
2. Для профілактики запальних і гнійних процесів на шкірі необхідне ретельне дотримання умов асептики: використання стерильних перчаток, бактерицидних фіксуючих пластирів, зміна місця фіксації, обробляння антисептиком.
3. Ретельна фіксація катетера дозволяє запобігти таким явищам, як зміщення і випадіння з супутньою травматизацією вени.
4. Проведення зміни катетера рекомендується не рідше 1 разу на три тижні.
5. Місце встановлення катетера має регулярно оглядатись медперсоналом на предмет наявності почервонінь, набряків, запалень.

Варто терміново звернутись до лікаря, якщо:

• З’явилась температура невідомої етимології;
• Спостерігається біль у місці встановлення, з’явилась припухлість або почервоніння;
• Введення ліків через катетер стало проблематичним;
• Катетер погано тримається, випадає;
• Виявлений витік з катетера.

Катетеризація центральних вен: показання і постановка

Катетеризація центральних вен (яремної і підключичної) використовується в медицині для забезпечення доступу до судинного русла пацієнта.

Показання для катетеризації підключичної та яремної вени

1. Необхідність контролювати центральний венозний тиск;
2. Довготривала інфузія (при шоковому стані, різкому зменшенні об’єму циркулюючої крові);
3. Проведення парентерального харчування;
4. Введення подразнюючих судинні стінки токсичних речовин (наприклад, хіміотерапевтичних препаратів);
5. Необхідність забезпечити венозний доступ при тонких периферичних венах;
6. Необхідність видалення повітря при повітряній емболії;
7. Необхідність регулярного отримання проб венозної крові;
8. Дослідження серця із введенням контрасту;
9. Введення серцевого електростимулятора.

Встановлення катетера в вену не виконується пацієнтам при наявності у них порушень згортання крові, запалень і пошкоджень в місці пункції, вираженій дихальній недостатності, травмі ключиць, синдромі Педжета-Шретера.

Катетеризація підключичної вени: методика і можливі ускладнення

Катетер внутрішньовенний вводиться під місцевою анестезією. Зовнішня частина катетера фіксується на шкірі за допомогою лейкопластира або шкірних швів, в залежності від передбаченої тривалості використання. Ретельно зафіксований катетер позволяє попередити пошкодження вени, виникнення емболії, тромбофлебіту.

Внутрішньовенний катетер встановлюється одним із трьох методів:

• Введення катетера на голці (цей метод аналогічний катетеризації периферичних вен);
• Введення катетера через голку з великим діаметром;
• Метод Сельдінгера. Встановлення катетера за цим методом проводиться в три етапи: пунктирування вени голкою, проведення через голку провідника, проведення через провідник самого катетера в вену.

Серед ускладнень, які може викликати катетеризація підключичної вени і яремної, можна привести наступні: повітряна емболія, пневмоторакс, тромбоемболія, гематома, пункція розташованих поруч артерій, пошкодження нервів, тромбоз, тампонада серця, аритмія, гемоторакс, перфорація серця, інфекція, хілоторакс.

Мінімізувати ризик виникнення ускладнень можна при уважному виконанні всіх етапів катетеризації підключичної вени. Встановлений катетер потребує догляду і регулярної заміни, хоча б один раз на 2-3 тижні.

Використання інфузійних порт-систем при хіміотерапії

Хіміотерапевтичний метод лікування онкологічних захворювань передбачає введення в організм пацієнта токсичних і отруйних препаратів, які пошкоджують уражені клітини, позбавляють їх здатності до поділу.

Хіміотерапія може проводитись різними способами: перорально, внутрішньом’язово, локально, підшкірно. Найбільш ефективним і поширеним способом вважається внутрішньовенний, коли введення препарату відбувається з допомогою ін’єкцій чи крапельниць.

Хіміотерапія проводиться курсами, що пов’язано з клітинним циклом ракових клітин. Кожний наступний курс хіміотерапії починається після паузи в кілька днів або тижнів. Пацієнту призначаються препарати або сукупності препаратів різної інтенсивності впливу, в залежності від діагнозу і стану хворого. В силу своєї токсичності ці препарати здійснюють подразнюючий і руйнівний вплив на стінки судин, викликають больові відчуття при введенні, мають ряд серйозних побічних ефектів.

Що таке інфузійний порт для хіміотерапії

В низці випадків пацієнту, якому призначена хіміотерапія, рекомендується встановлення підшкірного порту для інфузій. Порт для хіміотерапії являє собою компактний резервуар з силіконовою мембраною, з’єднаний з введеним в центральну вену катетером. Вся конструкція повністю відрізана від зовнішнього середовища і встановлена під шкірою. Введення лікувальних препаратів виконується в підшкірний резервуар з допомогою спеціальної голки, яка не пошкоджує мембрану.

Інфузійний порт встановлюється пацієнтові під час недовготривалої малоінвазивної операції, яка триває в середньому не довше однієї години. Після того, як заживуть накладені шви, місце розрізу перестане потребувати догляду, а пацієнт зможе вести активний спосіб життя.

Особливості та переваги використання порт-систем

Інфузійний порт спрощує процедуру отримання хіміотерапії. При його використанні відпадає необхідність в постійній катетеризації і використанні катетерів, які нерідко стають причиною інфікування і травматизації вен. Порт-система зменшує ускладнення після хіміотерапії, запобігає розвитку флебозів і флебітів, зменшує больові відчуття пацієнта під час введення хіміопрепаратів.

Разом з тим, використання порта потребує обов’язкового дотримання інструкції. Перед введенням препаратів ділянка шкіри над резервуаром має бути ретельно продизінфікована і оглянута лікарем на предмет наявності запалень, набряків, ран. Слід уникати потрапляння повітря в порт. Після кожної інфузії систему необхідно промити гепаринізованим фізрозчином.

На зміну болючим уколам

Віднедавна у Хмельницькій обласній дитячій лікарні почали імплантувати порти для проведення маніпуляцій.

Корисне для пацієнта

У комплекті кожної імплантованої системами для тривалих інфузій Ю-ПОРТ (U-PORT) Ви знайдете:

1. Етикетку ідентифікації Ю-ПОРТ (U-PORT) – 6 шт.
2. Картку пацієнта – 1 шт.
3. Журнал спостереження – 1 шт.

«Етикетка ідентифікації Ю-ПОРТ (U-PORT)»

Містить інформацію щодо виробництва даної порт-системи та фіксується на всіх необхідних документах.

«Картка пацієнта Ю-ПОРТ (U-PORT)»

Повинна бути заповнена та завжди бути при пацієнтові. Вона містить наступну інформацію:

• П.І.Б. пацієнта;
• дата народження;
• контактна адреса;
• місце установки венозного порту;
• дата установки;
• ЛПЗ;
• відділення;
• адреса;
• контактний номер телефону;
• П.І.Б. лікаря;
• контактна інформація;
• коротка інформація щодо використання Ю-ПОРТ (U-PORT).

ВАЖЛИВО!

Обов’язково повинна бути заповнена інформація щодо контактної особи, яку необхідно проінформувати у разі виникнення екстреного випадку!

«Журнал спостереження, призначений для пацієнта»

У нього медичні працівники заповнюють інформацію про будь-які маніпуляції здійснені через порт-систему (дата постановки та видалення голки, тип маніпуляції (ін’єкція, перфузія лікарських засобів, забір матеріалу для аналізу, гепаринізація, промивання), ким виконано, можливі ускладнення).

Окрім того у «Журнал спостереження» медичні працівники заносять всю необхідну інформацію

що стосується лікаря:

• П.І.Б. лікаря, який встановлював Ю-ПОРТ (U-PORT);
• назву медичного закладу;
• дату встановлення венозного порту;
• тип доступу.

що стосується пацієнта:

• П.І.Б.;
• дата народження;
• контактний номер телефону;
• домашня адреса;
• особи для контакту у разі термінової необхідності (П.І.Б., тел.).

Зверніть увагу, що після занесення інформації щодо встановлення імплантованої системами для тривалих інфузій Ю-ПОРТ (U-PORT), відповідальний лікар зобов’язаний закріпити все печаткою.

У «Журналі спостереження» також можна знайти іншу корисну інформацію: як доглядати за місцем вживлення порт-системи та Ю-ПОРТом (U-PORT), щодо правил гігієни та ін.

ВАЖЛИВО!

1. При кожному використанні Ю-ПОРТ (U-PORT) або госпіталізації, приносьте журнал і давайте медичним працівникам для заповнення.
2. У разі втрати журналу або картки, їх можна завантажити на цій сторінці, натиснувши на відповідну кнопку у правом верхньому куті «Завантажити журнал» або «Завантажити карту».

Медсестрам. Застереження

Можливі ускладнення після установки голки Ю-ПОРТ

Найбільш частими ускладненнями, повязаними з використанням голки Ю-ПОРТ (U-PORT), є:

1. Біль під час уколу або під час хіміотерапії.
2. Інфекція.
3. Нестабільність, обертання, виштовхування, яке може супроводжуватися крововиливом.
4. Недостатня швидкість введення речовини обумовлена закупоркою голки.
5. Свищ у шкірі через часті уколи в одній і тій самій ділянці шкіри.
6. Складність або неможливість створення позитивного тиску при видаленні голки.
7. Випадковий контакт з кров’ю при видаленні або знищенні забруднених голок.

 

Керівництво при закупорці порту:

1. В першу чергу перевірте чи не пошкоджений і чи не перекрутився подовжувач. Якщо використовується 3-х ходовий краник, переконайтеся, що він знаходиться в положенні «відкрито». Перевірте, чи не змістилася голка під пов’язкою.
2. Змініть положення пацієнта, посунувши його/її руки або тулуб з тим, щоб знайти відповідне положення для порту і катетера.
3. Кінець катетера може бути притиснутий до стінки вени, спробуйте під тиском промити його 30 мл фізіологічного розчину. Якщо інфузія можлива і немає больових відчуттів, порт можна використовувати.
4. Якщо закупорка викликана згустком крові, не намагайтеся промити порт, використовуючи тиск. Це може пошкодити катетер. Використовуйте болюсну ін’єкцію Уреакінази або Стрептокінази.

 

Попередження і заходи під час використання голки порт-системи:

• Медичний пристрій (голка Ю-ПОРТ) для одноразового використання. НЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ ВДРУГЕ. Пошкодження або спроба повторного введення голки може привести до інфікування катетера і порту.
• Не використовуйте пристрій, якщо упаковка пошкоджена, відкрита або закінчився термін придатності.
• Пункція імплантованого порту: щоб уникнути витоку або появи фістули між перетинкою і шкірою пацієнта при кожній наступній пункції необхідно трохи посунутися від місця останнього уколу.
• У разі появи болю під час інфузії або ін’єкції необхідно негайно припинити введення, попередити лікаря і отримати його рекомендації при введенні антимітотичних або цитотоксичних препаратів.
• Необхідно перевірити відповідність довжини голки товщині мембрани порту і товщині шкіри пацієнта:
  • якщо голка занадто довга, вона або порт можуть пошкодитися при уколі;
  • якщо голка занадто коротка, мембрана не буде повністю проколота і розчин з ліками може потрапити в навколишні тканини та/або може відбутися блокування голки.

Чернівецький обласний онкологічний диспансер

Чернігівський обласний онкологічний диспансер

Черкаський обласний онкологічний диспансер

Хмельницький обласний онкологічний диспансер

Обласний онкологічний диспансер

Херсонський обласний онкологічний диспансер

Фенікс протипухлинний науково-лікувальний фітоцентр

Харківський обласний онкологічний диспансер

Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України

Тернопільський обласний онкологічний диспансер

Сумський обласний онкологічний диспансер

Обласний онкологічний диспансер

Рівненський клінічний лікувально-діагностичний центр, Відділення променевої діагностики та рентгенохірургії

Рівненський обласний онкологічний диспансер

Кременчуцький міський онкологічний диспансер

Ізмаїльський онкологічний диспансер

Мамологічний центр Одеської обласної клінічної лікарні

Миколаївський онкологічний диспансер

Поліклінічне відділення обласного онкологічного диспансеру

Дрогобицький онкологічний диспансер

Львівський обласний онкологічний диспансер

Алчевський обласний онкологічний диспансер

На сьогодні онкодиспансер виїхав на підконтрольну Україні територію.

Кропивницький (Кіровоградський) обласний онкологічний диспансер

Онкологічна клініка Спіженко

Центр медицини Адоніс-о

Центр дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку «Охматдиту»

Універсальна дерматологічна клініка Euroderm

Універсальна клініка «Оберіг»

Український Науково-дослідний інститут онкології та радіології

Відділення пухлин органів черевної порожнини національного інституту раку

Білоцерківський обласний онкологічний диспансер

Онкологічна клініка LISOD

Онкологічна клініка «Інновація»

Київський обласний онкологічний диспансер

Національний інститут хірургії та трансплантології ім. А.А. Шалімова АМН України

Національний інститут раку

НДІ гематології та переливання крові МОЗ України

НДІ ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка

Міжнародний науковий медичний центр Максвелл США (Maxwell USA)

Міжнародний центр нейрохірургії

Медична клініка VIVA

Медичний центр «Гармонія здоров’я»

Медичний центр «Валерія»

Медичний лікувально-діагностичний центр Медербіс

Медико-генетичний центр (при УДСЛ Охматдит)

Лікувально-діагностичний центр міжнародного інституту біологічних систем

Клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами

Клінічна лікарня № 9 (Шевченківський р-н. На базі лікарні працює відділення гематології)

Клініка «Ilaya»

Клініка «Профімед»

Клініка онкоурології Національного інституту раку

Клініка внутрішньомозкових пухлин Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова

Клініка академіка Земскова

Київський обласний онкологічний диспансер

Київська міська онкологічна лікарня

Київська міська клінічна лікарня №1

Київська міська клінічна лікарня №5

Київська міська клінічна лікарня №7

Київська міська клінічна лікарня №9

Київська міська клінічна лікарня №10

Київська міська клінічна лікарня №11

Київська міська клінічна лікарня №15

Київська міська клінічна лікарня №17

Інститут нейрохірургії ім. академіка А.П. Ромоданова АМН України

Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

Інститут урології НАМН України

Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького

Iвано-Франківський обласний онкологічний диспансер

Запорізький обласний онкологічний диспансер

Закарпатський обласний онкологічний диспансер

Житомирський обласний онкологічний диспансер

Центр лімфохірургії ім. Н. Шматкова

Маріупольський міський онкологічний диспансер

Краматорський міський онкологічний диспансер

Горлівський міський онкологічний диспансер

Єнакіївський міський онкологічний диспансер

Хоспісне відділення донецької міської лікарні №19

Донецький обласний Колопроктологічний центр

Донецький обласний спеціалізований центр торакальної хірургії

Донецький обласний протипухлинний центр (ДОПЦ)

Донецький дитячий онкогематологічний центр

Донецький міський онкологічний диспансер

Інститут гастроентерології НАМН України

Територіальне медичне об’єднання «Онкологія»

Криворізький міський онкологічний диспансер

Дніпровський міський онкологічний диспансер (Міська клінічна лікарня №1)

Дніпровська міська багатопрофільна клінічна лікарня №4

Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова

Дніпровський клінічний онкологічний диспансер (вул. Гавриленка, 1)

Дніпровський клінічний онкологічний диспансер (вул. Космічна, 21)

Волинський обласний онкологічний диспансер

Подільський регіональний центр онкології

Онкологічний диспансер

Міська лікарня, онкологічне відділення

Республіканська дитяча клінічна лікарня, відділення гематології

Республіканський онкологічний диспансер

Міський онкологічний диспансер

Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер

Дитячий онкогематологічний центр “Охматдит”

Головний військовий клінічний госпіталь МО України

Гінекологічна клініка «Леда»

Одеський обласний онкологічний диспансер

Автоматизований центр медичної діагностики (АЦМД)

Голка Ю-ПОРТ

Голки для порт-систем бувають:

• прямі і вигнуті;
• з подовжувачем і без нього.

 

Голки без подовжувача використовують для промивання порт-системи.
Голки з подовжувачем встановлюють, фіксують лейкопластирем до 7 днів і використовують практично на всі маніпуляції (інфузії, забори крові).

 

Голка Хубера (Губера)
Найпоширенішою голкою для порт-систем є Голка Хубера (Губера). Вона має скошений кінчик голки, що дозволяє їй проникати крізь силіконову мембрану, не пошкоджуючи і не «викусуючи» її.
Звичайні голки не підходять для проколу мембрани!!!

 

Безпечна голка Ю-ПОРТ (U-PORT)
Це вигнута голка з подовжувачем, призначена для проведення пункції порт-систем.
Голка Ю-ПОРТ (U-PORT) – гарантований подвійний захист!

 

Подвійна безпека:

1. Проколи без дефектів силіконової мембрани.
2. Система безпеки для медперсоналу.

1. Проколи без дефектів силіконової мембрани
Унікальна голка з інноваційною заточкою запобігає поширенню часток тканин і силікону в кров з подальшими ускладненнями.
Голка Ю-ПОРТ (U-PORT) відрізняється від звичайної голки і голки Хубера тим, що при проведенні пункцій не ріже, а розсовує силіконову мембрану порту.

Можливі ризики при проведенні проколів мембрани порту:

2. Система безпеки для медперсоналу
Просто повернути захисний ковпачок до появи характерного звуку «клік».
Дана система дозволяє нівелювати контакт медперсоналу з кров’ю пацієнта.

Характеристики безпечної голки для систем інфузій Ю-ПОРТ:

• підходить до всіх видів порт-систем (різних виробників);
• допустима швидкість потоку – 5,2 мл/сек, тиск – 2100 кПа;
• довжина трубки (подовжувача) – 20 см;
• не містить латекс і ПВХ;
• встановлюють до 7 днів і використовують практично на всі маніпуляції;
• зроблено в Україні.

 

Інформація про виріб медичного призначення для професійної діяльності фахівців в галузі охорони здоров’я. «Безпечна голка U-PORT» (Ю-ПОРТ), РС 14630/2015.
Адреса виробництва: Україна, 18030, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21.
Виробник: ТОВ «ЮРіЯ-ФАРМ», м. Київ, вул. М. Амосова, 10, Тел.: +38 (044) 281-01-01.

Ю-ПОРТ

Імплантовані системи для тривалих інфузій Ю-ПОРТ (U-PORT) забезпечують тривалий судинний доступ для введення лікарських засобів.

 

Особливості порт-систем Ю-ПОРТ:

• Чудове поєднання пластикового порту з титановою камерою
• Використання спеціального пластику (поліоксиметилен) з високою біосумісністю дозволяє:
  • Зменшити масу порту, що підвищує зручність для пацієнта
  • Зменшити ризики міграції порту
• Використання титанової камери дозволяє запобігти ризикам пошкодження камери порту голкою
• Катетер: рентгенконтрастний силіконовий катетер з високою біосумісністю
• Не містять у своєму складі латексу, DEHP і ПВХ
• Унікальна комплектація у вигляді двох стерильних незалежних наборів: набір для забезпечення судинного доступу і набір з камерою порт-системи

 

Комплектація набору:

Комплект для забезпечення судинного доступу:

1. Провідник в круглому диспенсері з J-подібним кінчиком (700 мм)
2. Пункційна голка (17G, 80 мм.)
3. Інтродьюсер
4. Тунеллер

Комплект з камерою порт-системи:

1. Пряма голка Хубера (22G, 25 мм.)
2. Голка для промивання
3. Венозний захват
4. Конектор
5. Камера порт-системи
6. Силіконовий катетер

 

Технічні дані:

• Катетер
  • Довжина катетера: 750 мм
  • Матеріал катетера: рентгенконтрастний силікон
• Камера порт-системи
  • Розміри:
    • Діаметр основи: 28,0 мм
    • Висота: 12,3 мм
  • Маса порту: 6,0 г
  • Залишковий об’єм наповнення камери: 0,37 мл
  • Діаметр силіконової мембрани порту: 10,0 мм
  • Кількість пункцій (за умови виконання голкою Хубера 19G): 1000

 

Комплектація (за розміром катетера):

REF	Матеріал катетера	Внутрішній діаметр	Зовнішній діаметр	Зовнішній діаметр (Fr)	Швидкість інфузії	Залишковий об’єм
61.646.25.075-К	Силікон	1,0 мм	2,2 мм	6,6 Fr	14 мл/хв	0,10 мл/10 см довжини катетеру
61.646.21.080-К	Силікон	1,6 мм	2,8 мм	8,4 Fr	30 мл/хв	0,23 мл/10 см довжини катетеру

 

Інформація про виріб медичного призначення для професійної діяльності фахівців в галузі охорони здоров’я. «Імплантовані системи для тривалих інфузій U-PORT», РС 14314/2014 від 16.10.2014 р.
Адреса виробництва: Україна, 18030, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21.
Виробник: ТОВ «ЮРіЯ-ФАРМ», м. Київ, вул. М. Амосова, 10, Тел.: +38 (044) 281-01-01.

Зворотній зв’язок

Поширені запитання

1. Коли застосовується порт для імплантації Ю-ПОРТ?

2. Як виглядає порт для імплантації Ю-ПОРТ?

3. З чого складається Ю-ПОРТ?

4. Як працює порт?

5. Де розташовується порт?

6. Як імплантується порт?

7. На який час встановлюється порт?

8. Як доглядати за портом?

9. Чи буде впливати ін’єкційний порт на нормальний ритм життя?

10. Чи потрібна буде пов’язка поверх медичного порта?

11. До кого звертатись у разі виникнення питань?

12. Вилучити порт можна, якщо він мені більше не потрібен?

Догляд за портом

Якщо імплантовані системи для тривалих інфузій були правильно встановлені та правильно обслуговуються, введення лікарських розчинів через порт має бути безболісним і не викликати дискомфорт. При будь-якому іншому випадку необхідно обов’язково зупинити процедуру.

Процедура промивання системи для інфузій Ю-ПОРТ

Після закінчення інфузії лікарських препаратів порт-система Ю-ПОРТ (U-PORT) повинна бути промита фізіологічним розчином або фізіологічним розчином з гепарином. Це проводиться, щоб уникнути появи осаду через несумісність ліків. Далі встановлюється «гепариновий замок» і голка видаляється.

Під час видалення голки для порт-систем дуже важливо підтримувати позитивний тиск у шприці, щоб уникнути зворотного потоку крові. Після вилучення самої голки ділянка тіла дезінфікується за допомогою спиртової серветки, а при необхідності накладається пов’язка, що давить.

Якщо ін’єкційний порт встановлений, а постійної інфузійної терапії не проводиться, або лікарем прийнято рішення про тимчасове припинення курсу хіміотерапії, то інфузійний порт необхідно промивати один раз кожні 4-6 тижнів щоб він не був заблокований.

Що обов’язково необхідно робити:

1. Після кожної інфузійної терапії промивайте ін’єкційний порт 10-20 мл NaCl 0,9%.
2. Промивайте імплантований порт, який не використовується, принаймні, 1 раз на місяць NaCl 0,9%.

Дуже важливо дотримуватися всіх рекомендацій по догляду за імплантованими системами для тривалих інфузій Ю-ПОРТ (U-PORT).

Відзначимо, що обмежень в терміні експлуатації порт-систем Ю-ПОРТ (U-PORT) – немає. Термін служби Ю-ПОРТ (U-PORT) залежить від кількості проколів силіконової мембрани та за умови забезпечення правильного догляду за порт-системою.

Навіщо потрібен порт?

Навіщо потрібна порт-система і її переваги в хіміотерапії

Що таке порт-система?

Імплантована порт-система – це медичний пристрій, який призначений для введення різних препаратів, забору крові, дренування та ін.

Зазвичай порт-система (інфузійний порт) складається з венозного катетера, який розміщується в посудині або порожнині, і з’єднаного з ним резервуара.

Порт-система розміщується під шкірою і забезпечує один з постійних доступів: венозний, артеріальний, спинальний, плевральний або перитонеальний.

Для проведення ін’єкцій настійно рекомендується використовувати тільки голки для порт-систем, які не пошкоджують порт-систему. Наприклад, голка Ю-ПОРТ (U-PORT) з особливою формою вістря.

Звичайні голки використовувати не можна!

 

Як виглядає імплантована порт-система?

Імплантована порт-система – це невелика ємність, що складається із пластику (полісульфон) або металу (титан), має в своїй основі елементи кріплення. Діаметр зазвичай становить 2-3 см, товщина – приблизно 1 см. У її верхній частині розташовується мембрана з багатошарового силікону. Через неї спеціальною голкою для порт-систем виконуються пункції для забору крові, введення хіміопрепаратів (або інших лікарських засобів) і промивання пристрою.

Інфузійний порт має тонку трубочку-катетер довжиною до 50 см. Один кінець катетера під’єднується в бічну частину порту, другий виводиться в центральну вену (яремна вена. Рідше – в артерію).

Порт-системи для хіміотерапії

Для ефективного проведення внутрішньовенних інфузій (хіміотерапія, таргетна або симптоматична терапія) або забору крові необхідний постійний венозний доступ. При кожному внутрішньовенному введенні препаратів периферичні вени пошкоджуються. З часом це призводить до таких ускладнень: флеботромбоз і флебіт (запалення вен).

Встановлена порт-система для хіміотерапії допомагає уникнути повторних внутрішньовенних втручань. Вона забезпечує простий, швидкий і безболісний доступ до центральної вени.

Підшкірна система для тривалої внутрішньовенної інфузії лікарських речовин ставиться всього один раз, і хіміотерапевт використовує її протягом усього курсу лікування.

Ліки вводяться спеціальною голкою через шкіру і силіконову мембрану безпосередньо в камеру інфузійного порту. Далі по катетеру вони потрапляють у кровоносну систему пацієнта. Під час ін’єкції не виникає больових відчуттів або почуття дискомфорту. Введення голки в камеру підшкірного порту, як правило, проходить безболісно. Місцева анестезія проводиться за 1 годину до ін’єкції.

 

Навіщо потрібна порт-система?

Хіміотерапія проводиться курсами, при цьому введення цитостатиків подразнює стінки судин і часто призводить до флеботромбозу і флебіту. Судини пацієнта стоншуються, і процедурній медсестрі стає важко потрапити в вену, що призводить до хворобливих відчуттів і ускладнює процедуру. У разі випадкового потрапляння хіміопрепарата на шкіру можливий некроз тканин.

Порт-системи гарантують проходження всіх курсів хіміотерапії з максимальним комфортом. Вони забезпечують полегшений постійний доступ у судинну систему пацієнта, створюють фізичний комфорт, не травмуючи вени, так як будуть робити проколи мембрани порту, а не судин, тим самим знижувати відсоток можливих ускладнень протипухлинного лікування.

Порт-системи також забезпечують психологічний комфорт – так як всі процедури проходять безболісно, це перешкоджає появі у пацієнта страху регулярних ін’єкцій.

 

Як встановлюється порт-система для хіміотерапії?

Зазвичай порт-систему для хіміотерапії встановлюють підшкірно в верхній третині грудної клітки (в праву або ліву підключичну область) під час нетривалої хірургічної операції. Місце і спосіб постановки порт-системи визначається загальним станом пацієнта та запропонованого виду лікування.

Імплантація порту проводиться доктором в операційній під місцевою анестезією.

Спочатку шкіра пацієнта обробляється дезінфікуючим розчином, після чого виконується укол голкою в центральну вену. Далі в отвір вводиться тонкий металевий провідник, через який вставляється катетер діаметром приблизно 2 мм. Потім на шкірі виконується невеликий розріз для установки порту під шкіру, після чого введений катетер з’єднують з встановленим інфузійним портом. На розрізи накладають кілька косметичних швів.

Щоб переконатися, що кінчик катетера правильно розташувався в центральній вені, доктор встановлює підшкірний порт під рентгенівським або під ультразвуковим контролем.

У середньому ця процедура займає не більше 1-ї години.

Під час установки порту пацієнт не відчуває абсолютно ніяких хворобливих відчуттів і навіть дискомфорту.

Порт-система може використовуватися для проведення хіміотерапії вже через кілька годин після імплантації.

 

Переваги порт-систем в хіміотерапії

1. Порт повністю захований під шкіру, внаслідок чого знижується ймовірність інфікування.
2. Безболісні ін’єкції, які дозволяють уникати стресу перед черговим уколом.
3. Пацієнт з установленим портом не відчуває ніякого дискомфорту.
4. Дозволяє багаторазово вводити препарати з подразнюючою дією (хіміотерапевтичні засоби та ін.).
5. Дозволяє проводити регулярні забори крові для проведення аналізів.
6. Порт можна використовувати протягом декількох років без необхідності перевстановлення.
7. Зменшує ризик розвитку флебітів на тлі багаторазових внутрішньовенних введень лікарських засобів.
8. Простота і зручність у використанні.

 

Практика застосування порт-систем в Європі і світі

Застосування порт-систем у хворих з онкологічними захворюваннями це невід’ємна частина вищого стандарту лікування. Інфузійні порти широко використовуються в Ізраїлі, США, країнах Західної Європи у пацієнтів з вперше виявленим онкологічним захворюванням, яким планується проведення множинних сеансів хіміотерапії, особливо цитостастичними препаратами, які викликають пошкодження периферичних вен. Також інфузійні порти встановлюються пацієнтам з тонкими периферичними венами на руках і ногах.

«Європейська онкологічна асоціація» рекомендує встановлювати порт-системи на самому ранньому етапі хіміотерапії до появи периферичних флебітів тим онкологічним пацієнтам, яким планується проведення тривалої хіміотерапії.

Відзначимо, що в країнах Західної Європи інфузійні порти встановлюють 30-35% всіх пацієнтів, які отримують тривалі курси хіміотерапії.

 

Імплантація порт-системи не порушує звичний спосіб життя пацієнта і не змушує відмовитися від багато чого з того, що він робив раніше. Після того як заживе шов слідом за установкою порту, пацієнт зможе вести звичний спосіб життя, наприклад, приймати ванну.

Ваш лікар допоможе підібрати оптимальний для Вас час початку будь-якої фізичної активності.

Інфузійна порт-система не кидається в очі й виглядає всього лише як невелика припухлість під шкірою.

Майстер-клас із встановлення U-PORT (Ю-ПОРТ): підключичний доступ (ВІДЕО)

Пропонуємо Вашій увазі відео з майстер-класу по встановленню імплантованих систем для тривалих інфузій Ю-ПОРТ (U-PORT): підключичний доступ.

Майстер-клас із встановлення U-PORT (Ю-ПОРТ): яремний доступ (ВІДЕО)

Пропонуємо Вашій увазі відео з майстер-класу по встановленню імплантованих систем для тривалих інфузій Ю-ПОРТ (U-PORT): яремний доступ.

Поширені запитання

1. Які недоліки мають основні інструменти судинного доступу?

2. Чому Ю-ПОРТ дозволяє пройти ВСІ курси хіміотерапії?

3. Чому Ю-ПОРТ дозволяє робити проколи мембрани, а не вен?

4. Чому Ю-ПОРТ дозволяє проводити інфузії максимально тривалий час?

5. В інструкції Ю-ПОРТ описана техніка установки катетера в підключичну вену. Чи можна встановлювати катетер в яремну вену?

6. Що стосовно pinch-off синдрому (синдром защемлення)?

7. Чим обмежений термін імплантації порт-систем для тривалих інфузій Ю-ПОРТ?

Методики імплантації Ю-ПОРТ-систем

Імплантація інфузійного порту – коротка хірургічна процедура. РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ проводити її у рентген-операційній, під контролем УЗД або ангіографа.

Для встановлення найчастіше використовується методика Сельдингера (черезшкірний доступ).

Короткий опис імплантації катетера в підключичну вену

1. У вену вводиться пункційна голка 18 G.
2. Через голку встановлюється провідник (В).
3. Через провідник вводиться інтродьюсер (А), який складається з оболонки, що руйнується (С) і розширювача (D).

4. Розширювач і провідник видаляються, а в оболонку вводиться катетер (E).

5. Оболонка, що руйнується витягується (відтягується і розривається (К)).

6. Формується підшкірна кишеня, в якій буде розташовуватися інфузійний порт.
7. Туннелером формується тунель і проводиться катетер в вену.
8. Катетер з’єднується з портом.
9. Розріз зашивається.

Важливі відомості щодо використання системи для інфузій Ю-ПОРТ

1. Для проколу мембрани інфузійного порту використовуйте тільки спеціальну голку Губера (Хубера) 21 G або менше.
2. Перед проколом проведіть асептичну обробку місця пункції.
3. Перед маніпуляцією чітко визначте місце розташування порту і місце пункції.
4. Перевірте прохідність порту і катетера. Для цього виконайте аспірацію крові в шприц з набраним NaCl 0,9%, а потім введіть вміст всередину.
5. Після кожної інфузійної терапії промивайте порт 10-20 мл NaCl 0,9%.
6. Голку витягніть, продовжуючи вводити розчин NaCl 0,9%.
7. Промивайте порт, який не використовується, принаймні 1 раз на місяць NaCl 0,9%.

Медсестрам. Маніпуляції

Проведення ін’єкцій з системами для інфузій Ю-ПОРТ

При проведенні ін’єкцій в порт-систему обов’язково повинні дотримуватися дві умови:

• сувора асептика;
• недопущення потрапляння повітря в систему – це може привести до рефлюксу крові в резервуар з подальшим розвитком тромбозу системи.

 

Для проведення ін’єкції необхідні наступні приналежності:

• стерильна марля;
• фізіологічний розчин;
• 10-20 мл шприци та/або система для інфузії «ЮРіЯ-ФАРМ» (крапельниця);
• голка для порт-систем (наприклад, Ю-ПОРТ (U-PORT));
• гепаринизований фізіологічний розчин;
• розчин для обробки шкіри (рекомендується Горостен, Повідон-Йод розчин або ін.);
• стерильна прозора або тканинна пов’язка;
• стерильні рукавички;
• лікарський засіб.

 

Перед ін’єкцією необхідно:

1. надіти хірургічну маску і вимити руки антисептичним розчином;
2. оглянути шкіру на місці імплантації порту і переконатися, що немає ніяких почервонінь, набряклості, виразок або виділень;
3. продезінфікувати ділянку шкіри навколо інфузійного порту. Потримати дезінфікуючу серветку 1 хвилину;
4. надіти стерильні рукавички;
5. пальпаторно локалізувати резервуар порту під шкірою;
6. переконатися, що не відбулося зміщення або перекручення катетера порту;
7. обробити область ін’єкції антисептиком 2 рази (в якості антисептика слід використовувати спирт, Горостен або ін.).

 

Установка голки Ю-ПОРТ:

1. виберіть голку для порт-системи необхідного розміру відповідно до в’язкості речовини, яка вводиться і швидкості її введення, а також необхідної довжини в залежності від товщини шкіри пацієнта і мембрани порту;
2. промийте голку фізіологічним розчином;
3. обробіть поверхню шкіри перед введенням стерильної голки антисептиком;
4. ін’єкцію або інфузію виконуйте після перевірки стану і промивання системи фізіологічним розчином. Накладіть стерильну фіксуючу пов’язку, яка дозволяє спостерігати за місцем пункції. Під час введення ліків необхідний постійний нагляд.

 

Проведення ін’єкції:

• приготуйте шприци з фізіологічним розчином (обсяг не менше 10 мл), шприц з гепаринизованим фізіологічним розчином (10 мл) і лікарським препаратом;
• продезінфікуйте місце ін’єкції;
• локалізувавши резервуар, зафіксуйте його двома пальцями, перпендикулярно поверхні шкіри введіть голку для порт-системи через шкіру і мембрану порту (до упору в дно резервуара), аспіруйте шприцом можливе повітря і рідину з порту до появи в шприці крові;
• не виймаючи голки, поміняйте шприци (при цьому, в разі використання голки з подовжувачем, перекрийте замок);
• введіть фізіологічний розчин (5-10 мл), контролюючи свої відчуття (якщо введення ускладнено – можлива оклюзія катетера тромбом, якщо розчин надходить надто легко – може призвести до пошкодження катетера).

Значення на фото:

1. Ковпачок безпеки
2. Голка
3. Шкіра
4. Мембрана порту
5. Катетер
6. Судина

Зверніть увагу!

Ніколи не використовуйте шприц менше 10 мл, оскільки в маленьких шприцах може створюватися надлишковий тиск.

При введенні у пацієнта не повинно з’являтися відчуття болю та розпирання. Слідкуйте за станом навколишньої шкіри, для виключення підшкірного введення розчинів.

Взяття крові на аналіз
Намагайтеся по можливості не використовувати порт для взяття аналізів крові без крайньої необхідності!
У разі використання порту з цією метою не допускайте тривалого перебування крові в порожнині порту, оскільки можливе тромбування системи.
Пам’ятайте, що кров є хорошим середовищем для розмноження мікроорганізмів.

Процедура взяття крові на аналіз:

• промийте систему 5-10 мл фізіологічного розчину;
• проведіть забір крові (перші кілька мілілітрів краще не використовувати для аналізу);
• швидко промийте систему 20-40 мл фізіологічного розчину;
• введіть 3-5 мл гепаринизованного фізіологічного розчину.

У разі тромбування системи рекомендується спробувати промити її урокіназою (1 мл урокінази + 0,9 мл фізіологічного розчину) за наступною схемою:

• ввести 1-2 мл;
• почекати 15 хвилин;
• провести аспірацію вмісту системи;
• перевірити прохідність системи введенням 10 мл фізіологічного розчину;
• повторити процедуру в разі необхідності.

 

Використовуйте для роботи тільки шприци об’ємом не менше 10-20 мл.

Не слід намагатися прикладати надмірне зусилля під час промивання системи.

 

Переливання крові

Інфузійні порти можуть бути використані для переливання крові або її компонентів. Для збільшення швидкості під час переливання крові або її компонентів, а також щоб уникнути гемолізу клітин крові використовуйте голки Ю-ПОРТ (U-PORT) 19 G і 20 G.

 

Парентеральне харчування

Для максимального збільшення швидкості при введенні глюкози, а також ліпідних розчинів використовуйте голки Ю-ПОРТ (U-PORT) 19 G і 20 G.

 

Промивання і введення гепарину

Введення гепарину після використання підшкірного порту дозволяє запобігти закупорки або ж тромбозу катетера, і саме по собі не є строгим приписом для проведення цієї процедури. Тому рішення про введення гепарину кожен лікувальний заклад приймає самостійно.

Оскільки багато ліків можуть взаємодіяти з гепарином, що може викликати появу осаду і блокування катетера, вводити гепарин зразу після закінчення лікування, а саме після промивання порту фізіологічним розчином. Розчин повинен мати концентрацію від 100 до 500 од/мл. Для приготування 100 од/мл розчину в 10 мл шприц, що містить 0,2 мл чистого гепарину (5,000 од/мл), додайте 9 мл фізіологічного розчину.

 

Догляд за порт-системами

Промивайте порти фізіологічним розчином або ж розчином, що містить гепарин, в кінці кожного курсу лікування.

Якщо лікування не проводиться, порти слід промивати кожні 4-6 тижнів.

Порти, які використовуються для введення глюкози, потрібно промити спочатку чистим фізіологічним розчином, потім розчином з гепарином.

 

Видалення голки

• Після останнього промивання фізіологічним розчином, видаліть голку. Зафіксуйте порт двома пальцями та витягніть голку з позитивним тиском поршня шприца (малодосвідченому персоналу рекомендовано виконувати процедуру удвох).

• При використанні безпечної голки Ю-ПОРТ (U-PORT) (1) підійміть ковпачок безпеки з горизонтального положення на 270° до контакту з голкою (2) і появи характерного звуку «Клік» (3), який свідчить, що голка заблокована. Ця операція дозволяє уникнути ризику випадкового травмування персоналу та контакту з кров’ю пацієнта.
• Стисніть область уколу протягом 1-2 хвилин, обробіть шкіру і накладіть суху пов’язку на 24 години.

Медсестрам. Загальна інформація

Рекомендації щодо застосування голок Ю-ПОРТ

Для кожної інфузії, при введенні гепарину або промиванні інфузійного порту потрібно використовувати тільки спеціальні голки для порт-систем. Стандартні голки (голки для підшкірних ін’єкцій) деформують силіконову мембрану інфузійного порту, що погіршує його роботу або зовсім може вивести з ладу.

Голки, які мають спеціальний зріз, проходять через мембрану не пошкоджуючи її, тим самим забезпечують тривале функціонування порту. Використання голок розміром 20-22 G (або меншого діаметру) допомагає зберегти цілісність мембрани і проводити близько 1 тисячі проколів без її деформації.

При призначенні парентерального харчування або введення продуктів крові рекомендується використовувати голки великих розмірів (19 G або 20 G).

У таблиці представлені рекомендації по використанню різних розмірів голок.

№	Розчин	В’язкість	Розмір, G
1	NaCl 0,9%	Низька	22 G
2	Плазма	Низька	22 G
3	Ліпідна емульсія 10%	Низька	22 G
4	Ліпідна емульсія 20%	Середня	22-20 G
5	Амінокислоти	Середня	22-20 G
6	30% глюкоза	Середня	22-20 G
7	50% глюкоза	Висока	22-19 G
8	Еритроцити	Висока	22-19 G
9	Проби крові	Висока	22-19 G

 

Безпечна голка Ю-ПОРТ

Голка Ю-ПОРТ (U-PORT) – це вигнута голка з подовжувачем, призначена для проведення ін’єкцій та інфузій при хіміотерапії та для взяття зразків крові через імплантовані порти.

Голка Ю-ПОРТ (U-PORT) – гарантований подвійний захист!

 

 

Подвійна безпека:

1. Проколи без дефектів силіконової мембрани

Унікальна голка з інноваційної заточкою запобігає ризику «викусування» частинок силіконовою мембрани і тканин з поширенням в кров з подальшими ускладненнями.

Голка Ю-ПОРТ (U-PORT) відрізняється від звичайної голки і голки Хубера (Губера) тим, що при проведенні пункцій не ріже, а розсовує силіконову мембрану порту.

 

• Система безпеки для медперсоналу

Дана система дозволяє усунути контакт медперсоналу з кров’ю пацієнта.

Просто повернути захисний ковпачок до появи характерного звуку «клік».

 

Максимальні швидкості потоку рідини (водні розчини) різних голок Ю-ПОРТ (U-PORT) різних діаметрів і довжин для визначення швидкості інфузії:

• 18 G, зовнішній діаметр 1,3 мм, внутрішній діаметр 1,0 мм, довжина голки 20 мм = 1000 мл за 11 хвилин.
• 19 G, зовнішній діаметр 1,1 мм, внутрішній діаметр 0,8 мм, довжина голки 20 мм = 1000 мл за 20 хвилин.
• 20 G, зовнішній діаметр 0,9 мм, внутрішній діаметр 0,6 мм, довжина голки 20 мм = 1000 мл за 39 хвилин.
• 22 G, зовнішній діаметр 0,7 мм, внутрішній діаметр 0,4 мм, довжина голки 20 мм = 1000 мл за 80 хвилин.

 

Більш детально з характеристиками безпечної голки Ю-ПОРТ (U-PORT) можна ознайомитися, пройшовши за посиланням.

Для лікарів