Катетеризація центральних вен (яремної і підключичної) використовується в медицині для забезпечення доступу до судинного русла пацієнта.
Показання для катетеризації підключичної та яремної вени
- Необхідність контролювати центральний венозний тиск;
- Довготривала інфузія (при шоковому стані, різкому зменшенні об’єму циркулюючої крові);
- Проведення парентерального харчування;
- Введення подразнюючих судинні стінки токсичних речовин (наприклад, хіміотерапевтичних препаратів);
- Необхідність забезпечити венозний доступ при тонких периферичних венах;
- Необхідність видалення повітря при повітряній емболії;
- Необхідність регулярного отримання проб венозної крові;
- Дослідження серця із введенням контрасту;
- Введення серцевого електростимулятора.
Встановлення катетера в вену не виконується пацієнтам при наявності у них порушень згортання крові, запалень і пошкоджень в місці пункції, вираженій дихальній недостатності, травмі ключиць, синдромі Педжета-Шретера.
Катетеризація підключичної вени: методика і можливі ускладнення
Катетер внутрішньовенний вводиться під місцевою анестезією. Зовнішня частина катетера фіксується на шкірі за допомогою лейкопластира або шкірних швів, в залежності від передбаченої тривалості використання. Ретельно зафіксований катетер позволяє попередити пошкодження вени, виникнення емболії, тромбофлебіту.
Внутрішньовенний катетер встановлюється одним із трьох методів:
- Введення катетера на голці (цей метод аналогічний катетеризації периферичних вен);
- Введення катетера через голку з великим діаметром;
- Метод Сельдінгера. Встановлення катетера за цим методом проводиться в три етапи: пунктирування вени голкою, проведення через голку провідника, проведення через провідник самого катетера в вену.
Серед ускладнень, які може викликати катетеризація підключичної вени і яремної, можна привести наступні: повітряна емболія, пневмоторакс, тромбоемболія, гематома, пункція розташованих поруч артерій, пошкодження нервів, тромбоз, тампонада серця, аритмія, гемоторакс, перфорація серця, інфекція, хілоторакс.
Мінімізувати ризик виникнення ускладнень можна при уважному виконанні всіх етапів катетеризації підключичної вени. Встановлений катетер потребує догляду і регулярної заміни, хоча б один раз на 2-3 тижні.
